Травень, ось уже 69-й рік, нерозривно пов'язаний для нас із Перемогою. Вона прийшла завдяки самовідданості і героїзму мільйонів звичайних радянських людей. Серед них Харитон Григорович Дяченко із села П'ятигори Тетіївського району Київської області.
Наша розповідь про унікальну людину, Харитона Дяченка який пройшов із кіньми та поштовим возом від рідного села до Сталінграду,потім через Крим і південь України - аж до Прибалтики.
У великій сім'ї Григорія Юрійовича Дяченка Харитон був другою дитиною. Як підріс і зміг тримати батога в руках, взяв коня за повід і проклав на батьківському полі першу борозну. Було це ще до революції, але відтоді і на все життя залишився Харитон поруч із кіньми.
Десять років працював поштарем - возив пошту з П'ятигір у Денихівку, де пролягала залізниця. Якось у селі підрахували: більш як 3650 разів Харитон Григорович долав уночі відстань у 3О кілометрів - до станції і назад - майже 110 тисяч кілометрів проїхав за цей час на своїх Мальчику і Зубрі.
Незабаром після початку війни Дяченко був призваний в ряди захисників Батьківщини. У той суворий час для потреб фронту мобілізації підлягали і техніка, і жива тяглова сила, тому колгосп «Новий шлях» вручив своєму односельцю пару коней і воза, на яких він до цього працював. З цим спорядженням Харитон Григорович і прибув на збірний пункт у Лубни Полтавської області. Звідси бере початок його нелегкий воєнний шлях. На цьому шляху були і гіркота відступу - Кременчук. Полтава, Харків.., - і радість перемоги на Волзі. А потім повели нелегкі переможні шляхи-дороги на захід: Ростов-на-Дону, звільнення міст і сіл України. бойові дії у Прибалтиці.
Хліб, вода, боєприпаси - вантажі, що їх доставляли їздовий та його коні на передові позиції, під кулями, снарядами і мінами. Це були справжні військові коні. Господар привчив їх слухняно лягати під час обстрілу чи бомбардування. Варто було погладити Мальчика з Зубром по спинах, як вони одразу припадали до землі. І не раз рятувались і коні, і візник від неминучої загибелі.
Бойові заслуги фронтового їздового рядового Харитона відзначені орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями «За оборону Сталінграда» та іншими.
У липні 1945-го бойові друзі проводжали рядового Харитона Дяченка в рідне Загребелля (тепер влилося в село П'ятигори)
А командування частини, в якій служив Харитон Григорович, вручило солдату незвичайну Почесну грамоту Вона вигравірувана на металевій пластині. Зверху - зображення ордена Вітчизняної війни в обрамленні червоних прапорів, далі - бойовий шлях, пройдений рядовим Дяченком Харитоном Григоровичем, нагороди солдата і повідомлення. що 8 липня 1945 року він демобілізований і повертає колишньому господарю - колгоспу «Новий шлях» - його коні і воза.
У витязі із послужного списку Харитона Дьяченко зазначено(язык оригинала в копии):
Войсковая часть полевая почта 81443 отмечает
Рядового тов.ДЬЯЧЕНКО buy clomid online
ХАРИТОНА ГРИГОРЬЕВИЧА,
прошедшего в Великою Отечественную войну
1941-1945 г.г. на лошадях свого колхоза
«Новый Шлях» из села Загребелье Тетиевского
Района, Киевской области следующий боевой buy priligy
путь:
До 9 июля 1941 г.- поштарь села Загребельное
По август 1941 г.- формирование в г. Лубны
По август 1942 г.- Лубны, Кременчуг, Лозовая, Полтава,
Харьков,Росоша,Купянск, Красно-
Армейск,Карповка,Сталинград.
По февраль 1943 г. - участие в обороне г. Сталинград
в разгроме группировки Фон Паулюса.
По март 1943 г.- Сталинград-Ростов.
По июль 1943 г. - Ростов-Краснодон.
По октябрь 1943 г.- Мелитополь-Сиваш- Перекоп.
По июль 1944 г. - Севаш-Симферополь- Севастополь.
По июль 1945 г. - Крым-Шауляй-Литва-Любава.
За образцовое выполнение боевых заданий Командо-
ванием на фронте борьбы с неметкими захватчиками
и за сохренение социалистической собственности повозо-
чный рядовой Дьяченко Х. Г.награжден орденом «ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ»
второй ступени и медалями «За оборону Сталинграда» и «За боевые заслуги».
8 июля 1945 г. тов. ДЬЯЧЕНКО Х,Г демобилизован, а
колхозные кони и колхозная повозка Военным Советом Армии
передаются прежнему их хозяину колхозу «Новый Шлях».
Влітку 1945-го до Києва прибув перший ешелон демобілізованих воїнів. Був у ньому окремий вагон - з кіньми і возом Харитона Григоровича Дяченка. В'їжджав він у П'ятигори на своїх конях.
А вже наступного дня Дяченко та його коні вийшли на роботу. Харитон Григорович після війни трудився старшим конюхом. Було йому тоді близько семидесяти. Потім узявся організовувати конеферму. То була невідкладна справа. Адже техніки ніякої, землю коровами орали. Та й тих не вистачало. Дяченко встановив чіткий розпорядок дня і вимагав від людей суворо дотримуватися його. Починалася робота о четвертій ранку і тривала до першої ночі. Інакше не можна було. Робилася нелегка справа, ім'я якій - відродження зруйнованого війною господарства.
У Харитона Григоровича була велика сім'я - семеро дітей. Багатьох із них нині вже немає в живих. Лишилися дві дочки - Мотрона. яка мешкає в Чернігові, та Зінаїда, що проживає в Білій Церкві.
7 липня 2007 року газета «Сільські вісті» вмістила нарис Андрія Мельничука під назвою «Їхав поштар на війноньку...». У ньому йдеться про рідкісний подвиг, здійснений у роки Великої Вітчизняної поштарем із Тетіївського району на Київщині Харитоном Григоровичем Дяченком.
На цю публікацію радо відгукнулися наші читачі. Вони приєднуються до думки автора публікації: хай образ цієї мужньої легендарної людини В майбутньому постане пам'ятником у рідному селі.
Чоловік Зінаїди Харитонівни, Олексій Пилипович Музика, за зверненям земляків взяв на себе ініціативу по організації сбору коштів на виготовлення та встановлення пам'ятного знаку Харитону Григоровичу Дяченку у його рідному селі П'ятигори.
Ця ідея буде дуже слушною, зважаючи на те що цьогоріч відзначається 69-та річниця Великої Перемоги, яку по мірі своїх сил наближав наш земляк. Проте для втілення її в життя необхідні кошти. Можливо. знайдуться спонсори, які допоможуть у спорудженні пам'ятника Харитону Дяченку.
Кошти можна перераховувати на такі банківські реквізити: отримувач: філія Тетіївського відділення Ощадбанку № 2885, код: 02760991. Розрахунковий рахунок: 3739504; МФО банку: 320166. Призначення платежу: зарахувати на рахунок № 60797 Музика Олексій Пилипович, для спорудження пам'ятника Дяченку Харитону Григоровичу в с. П'ятигори Тетіївського району Київської області. рахунок: 3739504; МФО банку: 320166. Призначення платежу: зарахувати на рахунок № 60797 Музика Олексій Пилипович, для спорудження пам'ятника Дяченку Харитону Григоровичу в с. П'ятигори Тетіївського району Київської області.
Олексій Пилипович, член ініціативної групи мешкає buy propecia
за адресою:
09100. Київська обл. clomid online
м. Біла Церква , вул. Шевченка,26
тел.045-63- 5-01-06, моб.098-593-59- 99.
Як кажуть у народі, минулі дні допомагають жиги сьогодні. Повертаючись пам'яттю у воєнні і повоєнні час ми ще раз вклоняємося простим людям-трудівникам, які не здійснювали героїчних вчинків, нам навіть не завжди відомі їхні імена - проте без них не було б Перемоги.
Пригадаймо їх і низько вклонімося їхньому подвигу - праці на благо рідної землі...
buy levitra
На знімку:
Х.Г.Дяченко у повоєнні роки
Матеріали для публікації надані Музикою Олексієм Пилиповичем.
